Як не захворіти в дитячому садку

З точки зору медицини, віддавати дитину в дитячий дошкільний заклад треба або в 3 місяці (як це відбувалося 30 років тому, коли мами майже відразу виходили на роботу), або в 4,5 роки. На перший варіант навряд чи хто-небудь сьогодні погодиться. Тому розберемо другий варіант, який є кращим.

У чому, власне, головна небезпека? У зануренні вашої домашньої дитини в агресивне вірусно-мікробне середовище, яке, до того ж, кожні 3-4 тижні оновлюється. Для того, щоб протистояти цьому середовищу, потрібно мати добре працюючу імунну систему, яка дозріває більш-менш до зазначеного терміну. ​​

Крім цього (і це дуже важливо) дитина до цього часу дозріває для психологічної роботи з нею – ви можете переконати її в необхідності вашого вчинку, та й вона сама тягнеться до однолітків, шукає спілкування. Дитячий сад швидше стане для неї джерелом позитивних емоцій, що саме по собі сприяє боротьбі з інфекцією. Дитина постійно плаче, знаходиться в стані стресу від розлуки з батьками – відмінна здобич для вірусів і мікробів.

Але чи можна що-небудь зробити, якщо необхідно віддати дитину в дитячий заклад раніше? Думаю, що так. У першу чергу хочеться сказати про загартовування.

Адже тривале перебування дитини на свіжому повітрі, чисте і прохолодне повітря в кімнатах, бігання босоніж по підлозі і т. д. – повинні увійти в життя вашої дитини якомога раніше, тим більше якщо ви заздалегідь знаєте, що їй належить рано піти в дитячу установу.

Ще одна важлива деталь – привчайте, наскільки можливо, свою дитину до контактів з іншими дітьми (запрошуйте їх у гості, спілкуйтеся на дитячих майданчиках і т.д.). Малюк отримує психологічний досвід – і одночасно тренується його імунна система.

Нарешті, існує і медикаментозний метод зміцнення імунітету, своєрідні щеплення проти вірусів і мікробів, найчастіше викликають респіраторно-вірусні захворювання – головний бич дітей, що пішли в дитячий заклад. До таких препаратів відноситься, наприклад, Рибомуніл, IRS-19 та ряд інших.

Головна особливість цих препаратів полягає в тому, що вони містять ДНК мікробів і вірусів та їх оболонок, що викликають утворення як негайного, так і відстроченого імунітету. На відміну від багатьох інших імуномодуляторів подібні препарати нешкідливі, тому що підвищують опірність організму до вірусів і мікробів природним чином.

Існують і інші маленькі хитрощі промивання носоглотки дитини 0,85-1% розчином кухонної солі після приходу з дитячого закладу, змазування зовнішніх відділів носових ходів оксоліновою мазю, вітамінізація організму.

І ще одне. Якщо дитина все-таки захворіла, не тримайте її у будинку 3-4 тижні. Досить кількох днів. Адже за місяць в дитячому колективі з’являться вже інші віруси і мікроби, перед якими ваша дитина беззахисна, і можливий новий спалах хвороби.

Однак якщо респіраторні захворювання протікають важко, ускладнюються астматичним синдромом, якщо загострюються хронічні захворювання, подумайте, чи варте відвідування дитячого садка, подальших проблем зі здоров’ям.

Будьте здорові!

Яким повинно бути взуття для дітей?

Дитяча стопа, в порівнянні зі стопою дорослої людини, має ряд морфологічних особливостей. Вона ширша в передній частині і звужена в п’яткової. У дітей дошкільного віку на підошві сильно розвинена підшкірна клітковина, що заповнює склепіння стопи, що нерідко призводить до діагностичних помилок. При цьому діти часто скаржаться на швидку стомлюваність, головний біль і біль в гомілці і стопі. У них також порушується хода. Форма стопи впливає також і на стан постави і хребта дитини. Стопа визначається розташуванням особливих рефлексогенних зон на підошовної поверхні, що забезпечують зв’язок стопи з різними системами організму (серцево-судинної, дихальної та ін)

Таким чином, стопа, завдяки унікальному будовою і важливих функцій, впливає на весь організм.

Яким ж має бути взуття для дошкільника?

Взуття має відповідати формі і розміру стопи.

Підошва повинна бути гнучкою, не повинна бути високою і не дуже м’якою.

Важливим елементом взуття для дошкільнят є каблук, висота якого не повинна перевищувати 5-10 мм.

У профілактиці деформації стопи особливе значення має наявність фіксованого задника, який дозволяє міцно утримувати п’яткову кістку і запобігає її відхилення назовні.

Взуття має забезпечувати міцну фіксацію в носовій частині.

Міцна фіксація стопи у взутті забезпечується також відповідними кріпленнями.

Велике значення для попередження деформації стопи мають гартують процедури, в тому числі використання гідромасажних ванн, а також використання тренажерів для стоп.

Одяг для дитини в різні сезони

У спекотну погоду необхідно носити одяг з бавовняної тканини, яка забезпечує швидку віддачу тепла і оберігає від перегрівання. Влітку в теплу сонячну погоду діти можуть ходити в легких одношарових костюмчиках без рукавів або сарафанчиках, на голові повинна бути панамка зі світлої тканини або шапочка з козирком для захисту від сонця.

Навесні і восени в дощову погоду верхній одяг має бути з непромокального матеріалу з підстібками, що володіє хорошими теплозахисними властивостями. Дуже зручні куртки або комбінезони на синтепоновою підкладці: вони легкі, досить теплі і, що важливо, легко стираються і швидко сохнуть. Кількість шарів одягу між білизною і курткою залежить від температури повітря.

Якщо на вулиці холодно, замість однієї товстої теплою речі краще надіти дві легкі й менш теплі. Між шарами одягу створюється повітряний прошарок, що сприяє збереженню тепла. Більш тонкі речі не утрудняють руху і менше важать, що для дитини дуже важливо.

Верхній зимовий одяг захищає дітей від холоду, вітру та вологи, тому повинна складатися не менше ніж з двох шарів: нижнього – теплозахисного і верхнього – вітрозахисного, що оберігає від проникнення під одяг зовнішнього повітря. Конструкція зимового одягу повинна забезпечувати велику герметичність, що виключає надходження холодного повітря через застібки, комір, рукави.

Крій одягу має велике значення для профілактики переохолодження. Комплект з куртки і напівкомбінезона (утеплені брюки з грудкою і спинкою на лямках) найбільш зручний. Куртки при активних рухах дитини (нахилах, підйомах рук вгору) піднімається, оголюючи поперек, а спинка напівкомбінезона її прикриває. Цельнокроений комбінезон не підходить для прогулянок дітей дошкільного віку: він сковує руху, його незручно одягати і важче вичистити, висушити після прогулянки.

Між білизною та верхнім одягом (в залежності від погоди) можуть бути сорочка і светр або тільки сорочка, колготки і рейтузи або тільки колготки.

У прохолодну погоду, а також взимку при відсутності сильних морозів дітям рекомендується носити в’язані шапки, добре прикривають лоб і вуха. У сильні морози для щільного прилягання під теплу шапку слід надягати тонку трикотажну шапочку з вушками, яка зав’язується під підборіддям. Доброю захистом від вітру служить капюшон куртки, надітий поверх шапки.

В умовах часто мінливої ​​погоди не може бути універсальної зимової або осінньої одягу. Одяг дитині потрібно підбирати щодня, залежно від температури повітря, вологості і сили вітру.

І пам’ятайте: ношений річ холодніше нової. Майте це на увазі, якщо ваш молодший дитина доношує куртку за старшим.

У вуличному одязі дитина знаходиться не тільки на прогулянці, а й у громадському транспорті, в магазинах. У цих випадках потрібно мати можливість зняти частину одягу, щоб дитина не пітнів.

У кожному разі одяг повинен бути чистою, красивою, яскравою і викликати у дитини радість і гарний настрій.